Велична гра на цимбалах від Нікі Міші

Якщо спостерігати за грою на цимбалах, можна подумати, що вони гіпнотизують. Коли Нік Міші грав, глядачі аплодували стоячи. Чоловік з дитинства має талант до гри на цимбалах. Про те, як чоловік міг «гіпнотизувати» своєю грою, читайте далі в статті на edmontonski.

З чого все почалося

Ніку було 8 років, коли він вперше грав на цимбалах, тоді він закохався в цю гру. Це сталося того дня, коли його дядько Михайло, професійний капельмейстер, познайомив малого хлопця з першими цимбалами. Унікальним струнним інструментом, який ще називають в народі цимбалами-молоточками. Все своє життя Нік грав на цимбалах.

Завдяки своїй грі він причарував багатьох людей. Чоловік активно виступав на різних концертах в Едмонтоні. Його руки блискавично рухалися по струнах. В одному зі своїх інтерв’ю чоловік розповів, що в його серці звучить традиційна мелодія української пісні.

Нік уродженець України, який емігрував до Едмонтону. В свої 10 років хлопець грав у гурті свого дядька на весіллях, вечірках по всій Буковині. В дитинстві завжди було куди піти, побачити щось нове. Життя було досить привабливим, Нік практично не ходив до школи, вивчав шкільні предмети самостійно, грав та заробляв гроші. У 12 років він вважався найкращим цимбалістом України.

Після Першої світової війни Румунія захопила Буковину, Нік не мав ніякого бажання служити в румунській армії, тому втік до Канади. Він прибув до Галіфакса в 1928 році. Далі прислухався до свого внутрішнього голосу, який наказував їхати на захід Канади. Для місця проживання обрав Едмонтон.

Нік в інтерв’ю розповів про свої спогади еміграції до Едмонтона. На вихідні чоловік прибув до Едмонтона, вже в понеділок влаштувався працювати на свою першу роботу – канадську залізницю. Заробітна плата складала 25 центів за 10 робочих годин. Крім того, проживання і харчування коштувало 1 долар. Насправді це були невеликі гроші, але прожити тоді на них було реально.

Пройшло 2 роки після того, як Нік освоївся в новому місті. Через два роки, коли він працював поблизу Гейнфорда, колега запитав його, чи вміє він грати на цимбалах. Свої цимбали чоловік залишив на Україні. Тому вони з колегою відправилися в один з едмонтонських магазинів, щоб купити нові цимбали.

За них віддали 47 доларів. Для молодого чоловіка, який заробляв 28 центів за день, це були великі гроші, але він знав, що йому потрібен цей інструмент. Перевагу віддали виготовленому вручну інструменту з манітобського клена. Понад 75 років йому служили ці цимбали.

Гра в Едмонтоні

Таким чином Міші почав виходити грати на публіку. Коли чоловік діставав свій чарівний інструмент, здавалося, що всю кімнату наповняло сяйво, всіх охоплював чарівний, дзвінкий звук цимбалів.

Фанати спостерігали за такою грою. За майже 90 років Нік дав 1000 концертів, виступав у багатьох радіопрограмах, записав кілька альбомів, був відзначений канадськими нагородами. Влітку 1994 року його включили до Зали слави канадської української музики. Він посів на Всеукраїнському фестивалі аматорської музики перше місце в номінації «Майстер».

У репертуар чоловіка увійшли сотні традиційних українських народних пісень. Дорогою до слави він зміг навчити багато молодих людей грі на цимбалах. Незважаючи на свій похилий вік, талант Міші залишився непорушним. Він так і не зміг за все життя читати ноти і грав виключно на слух.

Цей чоловік писав музику різним групам, сюди можна віднести Камерний оркестр Альбертського університету та Едмонтонський симфонічний оркестр.

Нік пережив своїх двох дружин, і у свої 90 років залишився незалежним – жив у власному домі, доглядав за садибою. До свого 99-річчя Міші їздив на машині.

В останні роки життя цимбали все ще використовував для особливих випадків, але найчастіше відмовлявся від публічної гри. 

Історія успіху «короля соків» Дейла Вішевана

У західній частині Едмонтона знаходиться штаб-квартира одного відомого канадського бізнесу. Напевно кожен едмонтонець чув про Booster Juice, він є найбільшою мережею з продажу смузі...

Полька від відомого Габі Хаас

Тільки незадовго до смерті цей легендарний музикант отримав нагороду за життєві досягнення від Асоціації звукозаписної індустрії Альберти. В честь Хааса в Едомонтоні був названий...
.,.,.,.