«Наставництво – це гарний метод передати власні знання, допомогти людям досягти їхніх цілей, зміцнити спільноту. Це саме те, чим повинні займатися всі. Кожен має знання, якими може поділитися з іншими.»
Ці слова належать Дугласу Іглшему. Більше на сайті edmontonski.
Стати пілотом не судилося
Дуглас Іглшем відома людина в Альберті. Чоловік займається наставництвом молодих людей, крім цього, він активно бере участь в різних громадських заходах, навчає людей багато чому корисному.
Народився Іглшем 26 листопада 1952 року у Камлупсі. Все дитинство чоловіка пройшло у Кейлі, Альберта в невеликій фермерській громаді, яка знаходиться неподалік Калгарі.
Дуглас не єдина дитина в родині, крім нього є ще двоє братів. Батьки Іглшема мали власну ферму на якій вирощували велику рогату худобу та засаджували поля зерновими культурами. Дуглас та його брати завжди допомагали батькам по господарству.
З дитинства Іглшем цікавився авіацією. Він завжди з захопленням спостерігав, як авіаційна команда військово-повітряних сил Канади Golden Hawks відпрацьовувала маневри над родинною фермою під час підготовки до Calgary Stampede.
В підлітковому віці Дуглас брав активну участь в різноманітних молодіжних заходах. У 1965 році він приєднався до 187 ескадрильї High River, Royal Canadian Air Cadets і захопився польотами.
Проблеми із зором змусили Іглшема відмовитися від своїх мрій стати пілотом винищувача, проте, він віддано служив в ескадрильї. Навчаючись, він зміг перейняти важливі для себе принципи — дисципліну, роботу в команді.
Розвиток кар’єри
У 1971 році Дуглас вступив до Olds коледжу. Там закінчив програму сільськогосподарської механіки та почав працювати в дилерському центрі сільськогосподарського обладнання в Кларесхольмі.
У 1972 році Дугласа зарахували до Збройних сил Канади та призначили на посаду інструктора кадетів. Після служби в армійському кадетському корпусі він повернувся до своєї старої ескадрильї. Чотири терміни Дуглас був в ній командиром. Паралельно чоловік виконував обов’язки штабного офіцера в навчальному центрі Air Cadet у Пенхолді. Вцілому, Дуглас служив в ескадрильї на всіх штатних посадах.
Завдяки відданості Іглшема службі, багато чоловіків та жінок Альберти змогли отримати цінні навички, розвинути здібності та потенціал.
У 1973 році чоловік одружився з Марлен Вулф, однокурсницею, в пари народилося двоє дітей. Родина переїхала до Едмонтона, де чоловік почав працювати у великій компанії з оренди та ремонту вантажівок. Працюючи він вступив до технологічного інституту Альберти. Закінчивши заклад, Дуглас здобув освіту автослюсаря.
Тоді Іглшеми вирішили переїхати назад до Кейлі. Звідти Дуглас їздив на роботу в автосалони, які знаходилися в Хай-Рівер, Калгарі. Понад 30 років він пропрацював в різних автомобільних компаніях, залишив цю галузь, щоб розпочати навчання на автомеханіка.
Ставши міським головою, Іглшем зробив великий внесок для Кейлі. Вперше він балотувався на муніципальних виборах у 1979 році й пропрацював у раді 15 років. Два терміни перебував на посаді мера. Його робота була спрямована на покращення добробуту рідної громади та регіону в цілому.
Понад 10 років чоловік перебував на посаді директора Служби надзвичайних ситуацій. За його сприяння розробили важливий план для громади на випадок стихійних лих.
Дуглас також був членом ради питань відпочинку міста Кейлі. За його сприяння були виділені гроші на будівництво центру відпочинку «Хай-Рівер». За свою багаторічну службу в збройних силах Іглшема нагородили відзнакою Канадських збройних сил, золотою медаллю королеви Єлизавети II, медаллю сторіччя Альберти, званням почесного офіцера від Ліги повітряних сил.
Протягом тривалого часу перебування на посаді лідера громади Дуглас демонстрував спокійний, впевнений стиль керівництва, скромно радіючи досягненням молодих людей, для яких він став наставником.