Елдон Фут — відома постать у Канаді, пов’язана з великими благодійними ініціативами та значними приватними пожертвуваннями. Кошти, якими він володів, були спрямовані на розвиток природоохоронних територій в Едмонтоні та провінції Альберта, а також на соціальні проєкти для підтримки дітей з малозабезпечених сімей. Крім того, його участь сприяла створенню творчих просторів, включаючи студії звукозапису та художні майстерні. При цьому біографія Фута залишається малодослідженою і викликає інтерес у дослідників. Відомо, що він мав юридичну освіту та підприємницький досвід, однак його професійний шлях включає неоднозначні рішення, зокрема перехід від традиційної кар’єри до діяльності у сфері багаторівневого маркетингу. Детальніше про життя та успіх Елдона Фута поговоримо на edmontonski.com.
Ранні роки
Елдон народився в родині закупника зерна та вчителя Александра Фута і Марі Калдер у Ганні, провінції Альберта, у 1924 році. Дитинство хлопчика припало на розпал Великої депресії, і саме тому він знав, що означає жити в бідності. Негативні події сформували його характер. Елдон ріс допитливим хлопчиком, який любив спорт. У 14 років він був нагороджений медаллю генерал-губернатора за успіхи в навчанні. Після закінчення школи Фут вступив до Університету Альберти, де вивчав геологію. Коли почалася Друга світова війна, він поповнив ряди армії, однак Японія капітулювала, перш ніж він встиг відслужити хоча б один день.
У 1948 році Фут повернувся до університету й здобув юридичну освіту. Незабаром він став старшим партнером у фірмі Bryan, Foote, Andrekson & Wilson і одружився. Після майже двох десятиліть успішної кар’єри юриста його можливості вичерпалися, а шлюб розпався. У 1967 році він почав роботу над створенням молодої компанії багаторівневого маркетингу в Австралії, що займалася продажем миючого засобу під назвою Swipe. Це відбувалося приблизно в той час, коли набирали популярність такі компанії, як Amway, використовуючи домашній маркетинг для продажу товарів для дому, і Фут проявив себе як ефективний підприємець, здатний забезпечити розвиток цього бізнесу. Він досяг великого успіху в Гонконзі та Японії, а після розлучення з першою дружиною одружився зі своєю бізнес-менеджеркою в Японії.
Бізнес-кар’єра та міжнародний успіх
Фут також вжив заходів, з метою уникнення сплати податків на доходи. Він провів два роки, подорожуючи Австралією, Європою та Азією. Але йому потрібен був дім, і він оселився на крихітному острові Норфолк у південній частині Тихого океану, австралійському протектораті з населенням менше ніж 2000 осіб. Острів Норфолк мав велику перевагу — мешканці та корпорації платили дуже мало податків. На початку 1970-х років він придбав велику ділянку землі з видом на океан і побудував розкішний маєток, який назвав Фут-Норт, що на острівному діалекті означає «чому б і ні». Цей розкішний маєток на вершині скелі був домівкою Фута до його смерті у 2004 році.
Після складного розлучення з другою дружиною Фут натрапив на нові труднощі в Японії. Управління компанією самотужки виявилося для нього виснажливим, і, попри великі доходи, він вирішив піти. У 1997 році він знайшов покупця для свого бізнесу — голландського конгломерата Sara Lee. Це дало йому можливість розпочати третю кар’єру — філантропію.
Благодійність і спадщина
Фут пожертвував гроші, не очікуючи особливого визнання. Коли Едмонтон готувався до проведення чемпіонату світу з легкої атлетики у 2001 році, спортивне поле Університету Альберти потребувало ремонту, а організаторам не вистачало 2 мільйонів доларів. Вони звернулися до Елдона, який не відмовив їм у допомозі, а зателефонував своєму бухгалтеру і доручив видати всю суму.
Навесні 2004 року в Елдона Фута діагностували рак, і він повернувся до Едмонтона для лікування в Онкологічному інституті Кросса. Хвороба сильно підірвала його здоров’я, і через місяць після госпіталізації він помер, залишивши заповіт. Згідно з ним, його родині дісталася лише невелика частина його статку у 220 мільйонів доларів. Основна частина грошей була заповідана благодійному фонду Edmonton Community Foundation. Колишня дружина та п’ятеро дітей були обурені рішенням Елдона і подали позов до суду, який перетворився на довгу і запеклу боротьбу за заповіт, але все ж вони програли.
За даними Едмонтонського громадського фонду, пожертва Фута є найбільшою в історії Канади для організацій такого роду. З урахуванням інвестиційного доходу початкова сума в 164 мільйони доларів зросла до 206 мільйонів доларів — і це після того, як 43 мільйони доларів були розподілені.
На запитання про те, чому організація нарешті, через стільки років, розкрила інформацію про пожертву Фута, її генеральний директор Мартін Гарбер-Конрад сказав, що настав час.
Історія Елдона Фута залишається прикладом складного і неоднозначного життєвого шляху, в якому переплелися підприємницький успіх, особисті зміни та масштабна благодійність. Загалом його спадщину можна розглядати як поєднання значного суспільного внеску та суперечливих рішень, що відображають складність його часу та особистий вибір.