Королева джазу — Елеонор Коллінз

Елеонор Коллінз – відома співачка 20 століття. Її пісні з великим задоволенням слухали поціновувачі джазу. В народі її називали королевою джазу. Вона була першою темношкірою артисткою в Канаді, яка мала власне національне телевізійне шоу The Eleanor Show. Більше на сайті edmontonski.

Дитячі роки

Народилася Елеонор Коллінз 21 листопада 1919 року в Едмонтоні. Її батьки походили від чорношкірих індіанців. Перший музичний досвід та навчання Коллінз були неформальними. З дитинства вона гарно виконувала гімни у баптистській церкві. У 1930 році Елеонор вперше виграла у пісенному конкурсі. Після чого почала активно співати на радіостанції CFRN.

Початок кар’єри

Наприкінці 1935 року Коллінз переїхала жити до Ванкувера. Там вона почала співати на СВС радіо з госпел-гуртом Swing Low Quartet, до складу якого входили її сестри. З цього і почалася її довга та плідна співпраця з СВС радіо.

У 1942 році Елеонор вийшла заміж за Річарда Коллінза, створила родину, в якій народилося 4 дітей. Родина переїхала до передмістя Бернабі. Проте переїзд був складний, бо Коллінзи стали першою чорношкірою родиною в громаді. Люди зустріли їх з насторогою та подали до міської влади петицію про заборону проживання родини в громаді.

До цієї боротьби за «життя» родина доклала зусиль. Все ж Коллінзам дозволили оселитися в Бернабі. На новому місці Елеонор влаштувалася працювати в місцеву школу вчителем музики.

Зі школи до театру, телебачення

Восени 1951 року Коллінз залишила музичну школу й знову повернулася на радіо. Тоді вона записала пісню International Service з квінтетом Рея Норріса. Творчість переповнювала Елеонор, вона хотіла працювати, привертати до себе увагу людей. Тому вирішила спробувати себе в акторській діяльності.

Влаштувалась працювати у ванкуверський театр. У 1953 році вона зіграла провідну роль у виставі You Can’t Take It With You. Паралельно жінка не полишала виступи на телебаченні та радіо. У 1954 році Коллінз дебютувала на телебаченні у вар’єте-шоу CBC Vancouver Bamboula: A Day in the West Indies. Це телевізійне шоу стало першим, де брали участь люди різних рас, а також транслювали пісні в живому виконанні з Ванкувера.

Елеонор стала досить популярною, радіопередачі з нею почали лідирувати в чартах. У 1954 році СВС вирішило спонсорувати відкриття нового The Eleanor Show, його ведучою стала Елеонор Коллінз. Шоу принесло Елеонор ще більшу популярність, вона стала першою співачкою в Канаді на той час, яка мала власне шоу.

Жінці почали пропонувати співпрацю компанії з США, але вона відмовлялась, вважаючи за краще залишитися в Канаді. Її кар’єра була зосереджена на різноманітних шоу СВС, концертах, виступах з відомими джазовими музикантами. У 1958 році Елеонор співала на першому Міжнародному джазовому фестивалі у Ванкувері. У 1960 році вона зіграла головну роль у фільмі CBC Radio Vancouver Eleanor Sings the Blues.

Великі здобутки

У 1970 році вар’єте втратив свою популярність. Коллінз з’являлася на різних заходах дуже рідко. У 1977 році артистка стала музичним керівником церкви Єдності у Ванкувері.

У 1980 році жінка повернулася до Едмонтона, щоб співати на Міжнародному джазовому фестивалі Jazz City. Упродовж десятиліття вона також брала активну участь у радіопрограмі Jazzland. Виступала на триб’юті ведучого СВС Боба Сміта. Співала у театрі Orpheum в Ванкувері.

Бувши першою чорношкірою артисткою в Канаді, яка мала власне шоу, Коллінз досягла національного визнання. Завдяки своїм новаторським телевізійним трансляціям жінка сприяла покращенню міжрасових відносин у Канаді.

У 1986 році її нагородили Centennial Distinguished Pioneer Award від міста Ванкувер. У 1992 році Коллінз отримала статус легендарної канадської джазової співачки. Її включили до Зали слави розваг Британської Колумбії, дали зірку на Зоряній алеї у Ванкувері. У 2022 році Коллінз зобразили на пам’ятній марці пошти Канади.

Історія про те, як Неллі Карлсон відстоювала права індіанців

Коли Неллі переїхала жити до Едмонтона, вона почала «воювати»: заснувала унікальну правозахисну групу, якій дала назву «Права індіанців для жінок». Про те, як все...

Дуглас Іглшем: обізнаність людей – найголовніше

«Наставництво – це гарний метод передати власні знання, допомогти людям досягти їхніх цілей, зміцнити спільноту. Це саме те, чим повинні займатися всі. Кожен має...
.,.,.,.