В Едмонтоні народилася велика кількість людей, які змогли побудувати успішну кар’єру та заявити про себе на весь світ. Один із таких Роберт Стедвард — шанований викладач, автор, спортивний діяч і волонтер. Своєю унікальною роботою він зміг привернути увагу світової громадськості до паралімпійського руху та дозволив спортсменам з обмеженими можливостями розвиватися, змагатися, розкривати свій потенціал. Також зусилля Стедварда надихнули людей з обмеженими можливостями на ведення активного способу життя, пише edmontonski.com.
Дитячі та юнацькі роки
З’явився на світ Роберт в Естоні, Саскачеван 26 травня 1946 року в родині Денні та Ірен Стедвард. Батьки з дитинства вчили своїх чотирьох дітей брати активну участь у різноманітних заняттях. Роберт був відмінником у школі й проявляв особливий інтерес до верхової їзди. У ранньому віці він також захоплювався хокеєм, бейсболом і легкою атлетикою. Завдяки своїм академічним здібностям він у підлітковому віці покинув батьківську домівку і вступив до коледжу Лютера в Реджайні.
Потім Стедвард взяв приклад з друга і став студентом Університету Альберти стоматологічного факультету. Незабаром хлопець зрозумів, що ця спеціальність йому не підходить і покинув навчання. Після кількох років перерви Роберт повернувся до університету з новими цілями. Він вступив на факультет фізичного виховання і закінчив його з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра. У 1967 році він одружився з Лорою Томсон, однокурсницею, в яку закохався з першого погляду. Згодом у пари народилися дві доньки Томмі та Боббі, після чого життя чоловіка докорінно змінилося. Йому довелося нелегко, адже потрібно було розриватися між навчанням і сім’єю, проте він блискуче впорався з цим завданням. У цей період Роберт здобув ступінь філософії в Університеті Орегона.
Доступний спорт для людей з обмеженими можливостями
У 1970 році Роберт приєднався до факультету Університету Альберти як професор, що спеціалізувався на фізичних вправах, анатомії та спортивних травмах. Тоді він зрозумів, що людям з обмеженими можливостями не достатньо умов і можливостей для повноцінної фізичної підготовки, а також для розкриття свого потенціалу як спортсменів. Роберт вирішив щось зробити, щоб змінити це, і розпочав серію проєктів, які допомогли йому перетворити Альберту і загалом Канаду на осередки передового досвіду в галузі спорту для людей з обмеженими можливостями. У 1971 році Роберта обрали президентом Alberta Wheelchair Sports Association. У 1977 році він взяв участь у створенні Центру досліджень і тренувань для спортсменів з обмеженими можливостями на базі Університету Альберти. Важливо зазначити, що ця організація стала новаторською, коли була вперше представлена і визнана на міжнародному рівні. Вона дозволила людям з обмеженими можливостями займатися фітнес-тренуваннями. Стедвард також заснував Канадський спортивний фонд для людей з обмеженими можливостями, забезпечивши тим самим розвиток цієї галузі. Протягом 10 років він був президентом і представником фонду.
У 1980-х роках Роберт почав повільний процес об’єднання різних організацій, які займалися питаннями спорту для людей з обмеженими можливостями. Таким чином, досить швидко галузь, яка тільки почала розвиватися, отримала визнання на міжнародній арені. У той час Роберт почав писати статті на цю тему, звертатися до спортивних організацій, до колег за допомогою. Його наполегливість і віра в ідею зрештою призвели до міжнародних зустрічей і підтримки голови Міжнародного паралімпійського комітету (IOC). У 1989 році Стедвард став його президентом. Уже у 2000 році на Олімпійських іграх у Сіднеї Роберт і Хуан Антоніо Самаранч підписали офіційний меморандум про взаєморозуміння, який об’єднав два рухи. Стедвард цілих 12 років очолював цю організацію, за що був названий почесним довічним президентом наприкінці свого третього терміну.
Розвиток кар’єри
Важливо зазначити, що Стедвард обіймав різні посади в Canadian Paralympic Committee, зокрема національного тренера, національного губернатора, скарбника і президента. Його величезний внесок в IOC охоплює роботу як члена Committee’s Olympic Truce Foundation, Environment and Reform Commissions, а також Coordinating Commission Ігор 2008 року в Пекіні. Також він був членом виконавчої ради комітету з підготовки заявки на проведення Олімпійських і Паралімпійських зимових ігор 2010 року у Ванкувері.
Завоювавши лідерство у світі спорту для людей з обмеженими можливостями, Роберт здобув популярність і повагу в академічній спільноті. Спочатку його призначили заступником декана факультету фізичного виховання та відпочинку, а потім головою кафедри легкої атлетики. Серед його значних заслуг за межами Університету Альберти варто відзначити, подорожі світом та підтримку студентів із 13 стан у їхніх зусиллях із розробки програм для людей з обмеженими можливостями. За ці роки Стедвард надихнув близько 50 аспірантів, які продовжили інноваційну роботу в галузі спорту. У 2001 році зі званням почесного професора Роберт закінчив свою викладацьку роботу в Університеті Альберти.
Стедвард також зарекомендував себе як хороший волонтер і авторитет на спортивній сцені Едмонтона. Тривалий час він був президентом Атлетичної асоціації університетів Альберти, головою акредитації на Іграх Співдружності 1978 року і віцепрезидентом Всесвітніх університетських ігор 1983 року. Він також був автором ідеї та співголовою заявкового комітету з проведення в місті чемпіонату світу з легкої атлетики 2000 року і членом виконавчої ради Всесвітніх ігор майстрів в Едмонтоні у 2005 році. Працюючи спортивним агентом, менеджером і консультантом, Роберт привів багатьох спортсменів Альберти до успіху на національній і міжнародній арені. Вийшовши на пенсію, він повернувся до своєї дитячої любові до коней і родео. Довгий час Роберт був президентом організації Friends of Pro Rodeo, а також виступав як наставник і агент кантрі-музикантів.
Нагороди за заслуги
Список нагород, вручених Роберту за багато років, чітко відображає величезний внесок, який він зробив у суспільство. Стедвард є офіцером Ордена Канади, членом Міжнародного олімпійського ордена і Міжнародного паралімпійського ордена, а також почесним членом Канадської олімпійської асоціації.
Без сумніву Роберта назвали видатним випускником Університету Альберти й відзначили преміями: Rutherford Award — за видатні успіхи у викладанні, King Clancy Award — за внесок у розвиток канадців з обмеженими можливостями та Lois Hole Community Development Award — за допомогу різним спільнотам. У 2004 році Стедварда назвали одним із найкращих жителів Едмонтона століття.
Завдяки своїм старанням, наполегливості, працьовитості та далекоглядності Роберт Стедвард домігся великих успіхів у різних галузях. Виняткова робота і невпинні волонтерські зусилля зробили його ім’я синонімом найкращих якостей паралімпійського руху і спорту для людей з обмеженими можливостями загалом. Багато колег називають Роберта доброю, енергійною людиною, якою пишається Канада та її жителі. Сам чоловік у численних інтерв’ю зазначає, що дуже пишається тим, що зміг допомогти багатьом знайти себе.