Раймон Лем’є народився у маленькому містечку в Альберті, але це не завадило йому стати одним із найвидатніших вчених Канади. Його дослідження змінили розуміння структури та синтезу складних молекул, а прославився вчений відкриттям аномерного ефекту. У цій статті розповімо про життя вченого та його головні наукові досягнення. Детальніше на сайті edmontonski.
Дитинство та юність
Майбутній вчений народився в альбертському містечку Лак-Ла-Біш у 1920 році. У 1926 році його родина переїхала до Едмонтона. У великому місті він міг користуватися перевагами якісного шкільного навчання. Хімія завжди була улюбленим предметом доктора Лем’є. Чималу роль у цьому відіграв аспірант, який залицявся до його сестри, а разом з цим надихав Раймона займатися наукою.
Раймон Лем’є вступив до Університету Альберти та почав вивчати хімію. Тут він здобув ступінь бакалавра, а продовжив навчання в Університеті Макгілла, де здобув ступінь доктора філософії з органічної хімії.
Як розвивалася кар’єра вченого
Після цього він отримав стипендію в Університеті штату Огайо. Там його дослідження структури стрептоміцину фінансувалися компанією «Bristol Laboratories Inc.». Під час цієї роботи вчений познайомився з докторанткою Вірджинією, яка згодом стала його дружиною.
Після роботи у США Раймон Лем’є повернувся до Канади. Спочатку він провів два роки на посаді доцента в Університеті Саскачевану. Далі обіймав посаду старшого наукового співробітника у Регіональній лабораторії Прерії.
Зірковий час вченого
Весь цей досвід привів його до того, що у 1953 році разом з колегою Джорджем Губером вони вперше в історії успішно синтезували сахарозу. Це відкриття мало величезне значення для науки. Це була справжня революція у хімії вуглеводів, яка призвела також до відкриття аномерного ефекту. Його одразу запросили виступити на важливому семінарі з хімії у Нью-Брансвіку.
У 1954 році він переїхав до Оттави, де заснував кафедру хімії та допомагав у будівництві факультету чистих та прикладних наук. Тут він закріпив провідний міжнародний статус у хімії завдяки значному фундаментальному внеску у покращення розуміння хімічних зв’язків та визначення молекулярних структур і форм.
Повернення додому
У 1961 році вчений разом з родиною повернувся до Альберти, адже тут Гаррі Ганнінг створював потужний хімічний факультет із дослідницькою базою світового класу. Звісно, доктор Лем’є став професором і завідувачем кафедри органічної хімії.
Через рік після прибуття до Едмонтона Лем’є також заснував компанію «R&L Molecular Research Ltd.», яка спеціалізувалася на розробці антибіотиків. Компанія виробляла широкий спектр речовин, включаючи напівсинтетичні антибіотики, сполуки, пов’язані з каучуком, та важку воду для клієнтів по всьому світу. У 1960-х це був найбільший приватний роботодавець для докторів наук у регіоні.
У 1977 році було також засновано корпорацію «Chembiomed Ltd.», яка спочатку належала університету та мала на мету використовувати потенціал досліджень доктора у галузі хімії вуглеводів.
Доктор Лем’є за свою кар’єру отримав широке визнання у світі. Американське хімічне товариство опублікувало мемуари доктора «Дослідження з цукрами: як це було солодко», які складаються з 22 книг. Раймон Лем’є отримав чимало нагород, серед яких є Міжнародна премія короля Фейсала з науки, премія Тішлера, премія К. С. Хадсона тощо.
Доктор Лем’є помер від аневризми у 2000 році.
Життя Раймона Лем’є – це історія людини, яка побудувала свою долю завдяки глибокому інтелекту, наполегливості й любові до науки. Він пройшов великий шлях від маленького міста Лак-Ла-Біш до світового визнання, завжди залишаючись відданим своїй справі.