Відомі фотографи в Едмонтоні

Мистецтво фотографії в Едмонтоні бере свій початок з того дня, коли в місті почали продавати хутро. Тоді з’явилися перші фотоапарати. До середини 1880-х років кілька фотографів працювали в місті. Вони збирали історичні записи про людей і місця, де жили, працювали.

Досить важливо, що перші архівісти та деякі урядовці розуміли велич і цінність візуальної історії, і робили спроби створити цілі колекції. В сучасному Едмонтоні зберігаються багаті своєю історією знімки. Найбільше їх зберегли в архіві Альбертського університету і музею. Більше на сайті edmontonski.

Мистецтво Чарльза Мезерса

У 1891 році на Джаспер-авеню Вільям Хенсон та Ернест Мей заснували першу фотостудію в місті. Партнери взяли туди на роботу молодого Мезерса, якому на той час виповнилося 24 роки. Хлопець активно займався фотографією і вже взимку 1893 року придбав студію у Хенсона і Мея. Це було невелике місце з житловими приміщеннями на даху.

Мезерс створив гарну репутацію, фотографував громадян робітничого класу. Його головними клієнтами були: золотошукачі, які працювали на берегах річки Північний Саскачеван. У 1897 році, коли бізнес почав розвиватися, Мезерс побудував на тій території нову двоповерхову дерев’яну студію. Заклад чоловік назвав в честь себе – художня студія CW Mathers.

Вже весною 1901 року чоловік переїхав на північ від Едмонтона до форду Макферсон. Але вже восени він повернувся знову в Едмонтон, і це викликало великий інтерес серед людей. Тоді він запропонував нову технологію зйомки, а саме обробляв фото в спеціальному скляному негативі. Тоді це були єдині фотографії в Едмонтоні зроблені професійним фотографом із використанням новітнього і якісного обладнання. Ці фото були розповсюджені по всьому світі.

Бажання подорожувати і робити фотографії надихало Мезерса вже 1904 року він передав свій бізнес і студію своєму помічнику Брауну. Мезерс переїхав до Баттлфорда, а потім оселився в Ванкувері. У віці 82 роки фотограф пішов з життя, залишивши за собою великі відкриття в світі фотографії.

Варто зазначити, що його фотографії є в архіві Альберти.

Учень Мезерса – Ернест Браун

Бажаючи працювати в Едмонтоні, чоловік приїхав в місто у квітні 1904 року з Ньюкасла. Він почав навчатися і працювати у Мезерса. Через кілька місяців придбав бізнес та значну колекцію фотографій.

Оскільки місто та бізнес розвивалися, Браун вирішив, що варто обрати для роботи простору і більшу за розмірами будівлю. Тоді він зніс стару студію і почав будувати триповерховий будинок з цегли і сталі.

В підвалі будівлі зробили фабрику картинних рам. На першому поверсі будівлі розташувалась портретна студія, друкарня, канцтовари і магазин чоловічого одягу. На верхніх поверхах були житлові квартири, офіси. Через рік поруч з студією зробили прибудову такого ж розміру, загальна площа фасаду склала 66 футів.

Кілька років бізнес Брауна процвітав, але розпочалася Перша світова війна і все змінилося. У 1920 році компанія Dominion Life Assurance Company вилучила у фотографа майно і отримала право власності на будівлю. Її назву змінили та Брайтонський блок, який збережений донині.

У 1947 році Браун продав свою колекцію в ній було понад 40 тисяч фотографій і 10 тисяч відбитків. В колекцію ввійшли виключно його фотографії. Чоловік помер у віці 73 роки в Едмонтоні. Його фотографії збережені в Альбертському архіві, на них можна побачити Едмонтон в роки розвитку.

Жінка-фотограф Гледіс Рівз

З Англії Гледіс разом з родиною переїхала до Едмонтона у 1904 році. Тоді їй було 15 років, в новому місті дівчина пішла працювати в фотоательє Брауна. Ніхто навіть подумати не міг, що саме це покладе основу 46-річної співпраці.

У 1920 році Рівз відкрила власну фотостудію The Art League і мала репутацію першої жінки на захід від Вінніпегу, яка керувала власною студією. На жаль студія пропрацювала не довго, бо через 9 років після відкриття сталася сильна пожежа, яка знищила студію і обладнання вщент. Якісні негативи не збереглися.

За допомогою Брауна та колег жінка змогла відродити свій бізнес, вона створила студію над театром Імператриці. Студія залишалася відкритою до 1950 року. Тут містяни робили фотографії і портрети. Разом з Баруном Гледіс розробили шкільну програму, використовуючи колекцію історичних фото.

Рівз була відомою своєю унікальною громадською діяльністю та інтересом до садівництва. Понад 20 років вона була членом правління Товариства садівників Едмонтона. Крім того, її навіть призначали жінкою-президентом товариства.

За час своєї роботи президентом, фотографом, жінка посадила понад 4000 дерев на площах і в парках Едмонтона. Померла у віці 83 роки в Едмонтоні. Як і Брауна, її колекція фотографій, документів перейшла в спадок до провінційного архіву Альберти.

Дитячий фотограф Мортімер Берджес

Народився фотограф в Англії ще в тих роках, коли фотоапарат був новим пристроєм, він отримав гарну освіту в Лондоні. Майбутнє чоловік вирішив пов’язати з Канадою. Його перша робота була в поштовому відділенні Страткони.

Ще у листопаді 1920 року Мортімер хвалився, що зміг сфотографувати понад 7000 дітей. Всього він займався фотографіями 14 років. Чоловік зміг відкрити у Едмонтоні власну студію, в якій робив портрети, фотографував солдатів, дітей. Майже 500 фотографій було зроблено за допомогою скляних негативів, зараз вони збережені в архіві Едмонтону.

У 1934 році чоловік продав свою студію і пішов працювати в іншу. Вже в 1946 році він купив студію Alderson Studio, в якій працював до смерті.

Альфред Бліт – відомий на весь світ

Чоловік займався фотографією понад 60 років. Він фотографував розвиток міста та його людей, збирав і зберігав різні історії. В свій час він був одним з найвідоміших фотографів Альберти. Народився Бліт в Шотландії.

У 1913 році він переїхав до Едмонтона зі своєю мамою, 4 братами і сестрами. У 1916 році чоловік навчався в одній з відомих фотошкіл Byron-May Company. Далі пішов працювати у одну зі студій міста. І вже у 1928 році розпочав власний бізнес. У 1939 році він був головним фотографом під час візиту Єлизавети ІІ.

Після цього він був удостоєний такої ж честі під час візиту Єлизавети і принца Філіпа. Бліт фотографував відкриття законодавчого органу на початку правління Еберхарта. Всі фотографії, які він знімав задля власного задоволення принесли йому міжнародне визнання. На одному конкурсі, який проводили в Амстердамі у 1953 році його фотографія озера Малінь виграла золоту медаль, він зміг легко випередити понад 1000 робіт представлених на конкурсі. Салонні фотографії принесли йому високу оцінку на міжнародній арені. Серед кілька тисяч людей він посів 58 місце найкращих фотографів світу.

Його фотоколекція увібрала в себе понад 20 тисяч зображень. У 1972 році її передали до Провінційного архіву Альберти. Крім того, її презентували на великій виставці в Альбертському музеї. Митець помер в віці 79 років.

Губерт Голлінгворт – фотограф героїв «робітничого класу»

Якщо розглядати роботи цього фотографа, то на них можна побачити ряд вантажівок з вугіллям, водії, які стоять на бортах, чоловіки робітничого класу виконують свою роботу. Справа в тім, що фотограф захоплювався фотографіями героїв робочого класу. За роки життя чоловік зробив понад 12 тисяч фотографій і слайдів, які перейшли до архіву Едмонтона. Колекція міста нараховує 1000 фотографій.

«Найзимовійший» фестиваль Ice on Whyte

В Едмонтоні кожного року проводиться досить багато фестивалів. Особливо цікавим є зимовий Ice on Whyte. Про те, як його проводять та інші особливості, читайте...

LitFest – фестиваль для поціновувачів літератури

З кожним роком в різних країнах світу стає все більше книжкових фестивалів. Вони користуються високою популярністю серед людей. Основною причиною цьому є те, що...
.,.,.,.