Історія про те, як художниця Маргарет Чаппель змогла врятувати яр Маккіннон

Вона завжди боролася за красу, життя, всі природні простори Едмонтона. Ця жінка була активісткою, закликала людей захищати природу, долини річок, ущелини і перлини Едмонтона. Детальніше на сайті edmontonski.

Маргарет Чаппель – єдина дитина у батьків і дружина молодого лікаря, ніколи нічого не потребувала. У дитинстві вона з великим захопленням досліджувала мистецтво та природу. Свою роботу любила, її зовсім не цікавили гроші.

Її подруга Дороті Барнхаус у своїх спогадах писала, що Маргарет була взірцем для неї. Вона завжди носила стильний одяг, мала великий талант до малювання. Їй постійно пропонували головні ролі у всіх відомих на той час п’єсах. Їй заздрили всі жінки, особливо коли бачили Маргарет з коханим чоловіком разом.

Але навіть у складні роки жінка виявляла непокору, яка зрештою і змусила її організувати одну з найвідоміших екологічних кампаній Едмонтона. Батьки Маргарет були релігійними людьми, вони походили з церкви, яка відкидала сучасну медицину, вони виступали проти її шлюбу з коханим, який був не тільки лікарем, але й старшим за неї на 10 років. 

Маргарет дуже твердо стояла на своєму, у неї були власні переконання, навіть незважаючи на те, що вони спричинили непорозуміння і багаторічний розрив з родиною. Ця жінка жила так, як їй хотілося, було байдуже, що про неї думають інші люди.

Початок кар’єри

Коли жінці виповнилося 32 роки, вона вирішила вивчати образотворче мистецтво в Університеті Альберти. Вона зробила собі кар’єру досвідченого художника. Пізніше стала президентом Едмонтонського художнього клубу та Федерації канадських художників.

Крім того, жінка виборола почесну медаль за кераміку на Міжнародній виставці сучасної кераміки, яка проводилась в Празі. Маргарет писала різними стилями свої картини, найбільше їй подобалася акварель, акрил, олія. Кожна картина написана цією художницею мала свій глибокий сюжет. Найбільше було написано пейзажів Едмонтона, Маргарет створювала їх з основи досліджень. Особливо гарно вона робила замальовки з натури. Її любов і повага до краси природи відображені в більшості її картин, на багатьох зображені скелясті гори, парки.

Маргарет дуже кохала свого чоловіка, але пара не мала дітей. Незважаючи на заздрощі близьких людей, неприємні ситуації, пара змогла зберегти своє кохання.

Захист природи художницею

Якось, краса природного ландшафту у власному дворі художниці була зіпсована урбаністичним процесом. Відтоді жінка розпочала битву ціною в 18 років за захист ущелини Маккіннон і долини річки Едмонтона.

Тоді місто процвітало, його стрімко заселяли люди і затори стали великою проблемою. Збільшення кількості машин на дорогах, черги – все це спонукало місцеву владу до будівництва низки масивних автомагістралей, які ведуть до центру міста. Потрібно було повністю розорювати дороги через 5 ущелин річкових долин.

Коли справа дійшла до Маккіннон, який знаходився позаду будинку художниці, громадськість заспокоїлася, але місцева влада дослідивши все видала документ на будівництво в цьому місці. Тоді Маргарет разом з іншими жінками організували акцію Save Our Parks, яка була проти організації проєкту. Зі своїми заявами вони звернулися до керівництва міста.

Ніхто не звертав уваги, бо влада прийняла рішення, тому коли жінки зрозуміли це, то вирішили лягти по середині нової автостради, щоб робітники припинили її будування.

Було ще багато протистоянь, і все це тривало багато років. Маргарет відкрито заявила про нечесність міської влади щодо політики і, врешті решт, вона перемогла. У 1983 році міська влада скасувала політику щодо річкової долини, і це поклало край автостраді. Наступного року багато людей святкували відкриття парку Маккіннон.

Ця жінка зробила не тільки великий вклад в образотворче мистецтво, але й в захист природи. Коли складні часи закінчилися, з життя пішов її чоловік, і вона залишилася жити сама. Маргарет і далі продовжувала малювати, створювала гарні картини на своєму подвір’ї біля яру. Жила скромним життям і зробила значні внески в громадянське милосердя.

Дуглас Іглшем: обізнаність людей – найголовніше

«Наставництво – це гарний метод передати власні знання, допомогти людям досягти їхніх цілей, зміцнити спільноту. Це саме те, чим повинні займатися всі. Кожен має...

Академія стрільби Роба Ферлонга в Едмонтоні. Хто цей чоловік?

Професія чи поклик? Хоббі чи спорт? Хай би там як, але особистості такої професії у більшості людей асоціюються з чимось містичним, надлюдським і таємничим....
.,.,.,.